Вакцина від коронавірусу: чи варто довіряти препарату AstraZeneca
Вакцина від коронавірусу: чи варто довіряти препарату AstraZeneca
Вакцина, розроблена Оксфордським університетом і компанією AstraZeneca, поки єдина, що використовують в Україні. Втім, низка країн призупинила її використання.
Упаковка вакцини від коронавірусу компанії AstraZeneca
Вакцинацію проти COVID-19 в Україні розпочали препаратом Covishield, який, попри іншу назву, є ідентичним вакцині Oxford-AstraZeneca AZD1222, але виробляється за ліцензійною угодою в Індії. Поки цей препарат є єдиним, який українська влада використовує у кампанії щеплення проти коронавірусу, наполягаючи на його ефективності і безпечності.
Водночас низка країн Європи повідомила про тимчасове чи часткове призупинення вакцинації оригінальним препаратом концерну AstraZeneca. Так, через можливі побічні ефекти вакцини про таке рішення спершу заявили уряди Норвегії та Данії, а згодом Ісландії, Болгарії, Румунії та Нідерландів. 15 березня щеплення вакциною AstraZeneca призупинили Німеччина, Італія та Франція.
DW з'ясувала, наскільки виправданими є побоювання щодо препарату.
Читайте також: "Не хочу AstraZeneca". Чому німці перебирають вакцинами
Чому призупиняють вакцинацію AstraZeneca?
11 березня уряд Данії заявив, що попередньо на 14 днів призупиняє щеплення населення цим препаратом. "Це сталося після повідомлення про важкі випадки утворення тромбів у осіб, які були щеплені вакциною проти COVID-19 від AstraZeneca", - зазначається у заяві міністерства охорони здоров'я країни. Вказується, що нині Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) проводить розслідування, приводом для якого став випадок смерті однієї особи у Данії, який збігся у часі з щепленням від коронавірусу, однак обставини якого досі залишаються не з'ясованими. "Наразі не можна виключити існування зв'язку між вакциною та утворенням тромбів", - зазначають у данському відомстві. Водночас міністр охорони здоров'я країни Магнус Хейніке зазначив - поки що йдеться лише про те, що цей захід є "застережним".
Однак услід за Данією про тимчасове призупинення вакцинації препаратом AstraZeneca заявили у Норвегії, Ісландії, Болгарії та ще кількох країнах. Уряди цих країн при цьому також посилаються виключно на міркування обережності через випадок у Данії та очікують на результати розслідування EMA. Уряд Румунії пішов трохи іншим шляхом і тимчасово призупинив використання лише однієї з партій вакцини AstraZeneca, яку застосовують для щеплення у країні.
При цьому досі не було зафіксовано жодного підтвердженого випадку смерті через використання вакцини проти коронавірусу, заявили у EMA.
Сама ж компанія AstraZeneca 14 березня звітувала, що аналіз даних щодо людей, вакцинованих її вакциною від COVID-19, не показав жодних доказів підвищеного ризику утворення тромбів, а випадки тромбозу у щеплених від COVID-19 не пов'язані з вакцинацією.
"Ретельний огляд усіх наявних даних про безпеку понад 17 мільйонів людей, щеплених вакциною від COVID-19 AstraZeneca у Європейському Союзі та Великобританії, не виявив доказів підвищеного ризику легеневої емболії, тромбозу глибоких вен або тромбоцитопенії у будь-якому віці, групі, статі, партії або в будь-якій конкретній країні", - зазначили у компанії.
Утім, 15 березня про призупинення щеплень вакциною AstraZeneca оголосили Німеччина, Італія та Франція. "Після нових повідомлень про тромбози церебральних вен у зв'язку з вакцинацією в Німеччині та Європі, Інститут імені Пауля Ерліха вважає необхідними подальші розслідування", - пояснили рішення у МОЗ Німеччини.
Читайте також: ВООЗ не бачить причин припиняти щеплення вакциною AstraZeneca
Наскільки дієвою є вакцина AstraZeneca проти коронавірусу?
Якщо йдеться про початковий варіант COVID-19, то препарат AstraZeneca продемонстрував під час клінічних досліджень ефективність у 76 відсотків після введення першої дози. Якщо зробити щеплення другою дозою через 12 чи більше тижнів після першого, то ефективність зростає до 82 відсотків. Інше дослідження при цьому продемонструвало навіть вищий показник - 84 відсотки. Ще одне дослідження показало, що вакцина зменшує тривалість виділення та вірусне навантаження, що може сповільнити поширення коронавірусу. На основі цих даних препарат і отримав дозвіл у багатьох країнах.
При цьому перші результати масової вакцинації демонструють ще більш обнадійливі дані. Так, дослідники Університету Единбурга, які серед перших почали вивчати дієвість вакцини AstraZeneca під час масового використання, з'ясували, що через чотири тижні після щеплення ризик потрапити до лікарні з COVID-19 знижується на 94 відсотки. При цьому навіть препарат Biontech/Pfizer має нижчий показник у 85 відсотків. Щоправда, результати цього дослідження поки готуються до публікації і не пройшли остаточну перевірку іншими вченими.
Чи ефективна вакцина AstraZeneca проти британського варіанту B117?
Дослідження препарату AstraZeneca щодо мутації коронавірусу B117, яку вперше було виявлено у Великобританії, виявило аналогічну ефективність, як і у випадку початкового варіанту COVID-19.
Результати дослідження демонструють, що вакцина захищає від "британської" мутації у 75 відсотках випадків.
Чи ефективна вакцина AstraZeneca проти південноафриканського варіанту B1351?
За останніми даними, дієвість препарату AstraZeneca проти мутації B1351 є набагато меншою. Точних цифр, щоправда, досі немає. Південноафриканський уряд вирішив зупинити вакцинацію цим препаратом. Причиною цьому було невелике нерецензоване дослідження за участі 2000 осіб, що продемонструвало - вакцина дає лише "мінімальний захист" від легкого чи середньої тяжкості перебігу хвороби COVID-19, спричиненої варіантом B1351. Ця мутація вважається більш небезпечною через своє більш швидке поширення. Вона спричинила більшість випадків інфікування коронавірусом у Південній Африці.
Водночас позитивним аспектом дослідження є той, що ніхто з учасників південноафриканського дослідження не помер, не мав важкого перебігу хвороби, а також не був госпіталізований. Дієвість проти важкого перебігу хвороби COVID-19, спричиненої варіантом B1351, при цьому даним дослідженням не оцінювалась, адже учасники не належали до груп ризику, пояснили вчені Університету Вітватерзанд у Йоганнесбурзі.
У фармацевтичному концерні захищають свій препарат від сумнівів у його ефективності. "Нейтралізуюча активність антитіл є аналогічною до інших вакцин проти COVID-19, які продемонстрували ефективність проти важких випадків хвороби, особливо, якщо інтервал між введенням доз оптимізовано до 8-12 тижнів", - йдеться у заяві AstraZeneca.
У розмові з DW експерти підтверджують, що препарат надає щонайменше певного захисту від південноафриканського варіанту. "Вакцина AstraZeneca надаватиме щонайменше певного захисту проти варіанту B1351, бо утворені після щеплення антитіла розпізнаватимуть та блокуватимуть частини варіантів вірусу", - пояснює Сара Пітт, наукова співробітниця британського Інституту біомедичних наук. Також професор мікробіології медичного відділення Університету Техасу Пей Янг Ші наполягає: "Ми отримуємо захист після кожного дозволеного щеплення". Можливо, за його словами, це призведе до дуже пом'якшеного перебігу хвороби, але це набагато краще, ніж не мати щеплення. Те, із якими варіантами коронавірусу стикнеться особа та наскільки ефективно вона здатна створювати імунний захист, може впливати на те, наскільки добре захищатиме вакцина, додає Пей Янг Ші.
Чи варто робити щеплення вакциною AstraZeneca?
Певний захист препарату AstraZeneca від мутацій коронавірусу пов'язаний з тим, що й у випадках варіантів COVID-19 йдеться про модифікацію початкового вірусу, проти якого була розроблена вакцина. Хоча препарат не розпізнаватиме мутовану частину, він може виявляти ту частину, що залишилася від "попередника".
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) нині рекомендує подальше використання вакцини AstraZeneca для усіх категорій населення, починаючи від 18 років, навіть якщо у країні циркулюють мутації коронавірусу. Також рекомендації стосуються осіб із хронічними захворюваннями, що підвищують ризик важкого перебігу COVID-19: серцево-судинні захворювання, недуги дихальних шляхів, діабет, ожиріння. Для осіб, які живуть із ВІЛ і автоімунними хворобами чи мають послаблений імунітет, необхідні подальші дослідження. Але, якщо особа належить до категорії, якій загалом рекомендується робити щеплення, після консультації із лікарем також можна вакцинуватись.
Досі є небагато даних щодо того, чи є безпечним використання вакцини також під час вагітності. Але коли користь від використання вакцини для вагітної переважає можливі ризики, щеплення також є доречним. А ось людям із передісторією важких алергічних реакцій на компоненти препарату вакцинуватися не варто. Втім, це стосується і мРНК-вакцин, додає у розмові з DW президент німецького Інституту імені Пауля Ерліха.
Чи усім віковим групам підходить ця вакцина від коронавірусу?
З 4 березня німецька Постійна комісія з вакцинації (STIKO) рекомендує вакцинувати AstraZeneca усі вікові групи. При цьому організація посилається на нові дані з Шотландії та Англії, які продемонстрували "наразі переконливі результати доброї дієвості вакцини для старших вікових груп навіть після першої дози". До цього у ФРН рекомендувалося застосовувати препарат AstraZeneca особам лише до 64 років.
Згадане дослідження з Шотландії демонструє, що вже через чотири тижні після першої дози вакцини AstraZeneca ризик потрапити у лікарню для людей, старших 80 років, знижується в середньому на 81 відсоток. Тож і у людей старшого віку препарат значно допомагає зменшити ризик важкого перебігу COVID-19.
ВООЗ та EMA рекомендують вакцину усім людям, починаючи від 18 років. Ця рекомендація базується на досвіді використання інших препаратів.
У яких країнах дозволено використовувати вакцину AstraZeneca?
Станом на 10 лютого, за даними AstraZeneca, "оксфордську" вакцину дозволили використовувати вже у понад 50 країнах на чотирьох континентах. А першою з держав, що надали дозвіл на застосування цього препарату, стала Великобританія - ще наприкінці минулого року. Після неї "зелене світло" для цієї вакцини дали й інші великі замовники, зокрема ЄС та Індія.
Втім, після низки ухвалених рішень про призупинення використання AstraZeneca в ЄС повідомляється, що європейський регулятор EMA після з'ясування обставин виникнення у деяких щеплених людей тромбозів може переглянути рішення про допуск вакцини в Євросоюзі.
Чому вакцину AstraZeneca обирають так багато держав?
Популярність "оксфордської вакцини" позначають, передусім, дві властивості. На відміну від препаратів компаній BioNTech/Pfizer та Moderna, вакцину AstraZeneca не треба охолоджувати до наднизьких температур. Можна транспортувати і зберігати її до шести місяців за умови охолодження до проміжку від двох до восьми градусів за Цельсієм. Таким чином, вакцинувати цим препаратом можуть і сімейні лікарі у своїх практиках.
При цьому вакцина AstraZeneca вважається набагато дешевшою. Точні ціни закупівель вакцин не відомі, але у публікації бельгійської державної секретарки Єви Де Блеекер у Twitter, яка пізніше була видалена, зазначалося, що загальноєвропейські ціни виглядали наступним чином: 15 євро за дозу препарату Moderna, 12 євро за BioNTech/Pfizer і 1,78 євро - за AstraZeneca.
Хто розробив вакцину AstraZeneca?
Препарат, відомий також під назвою AZD1222 чи як "оксфордська вакцина", створено командою Оксфордського університету та британсько-шведського фармацевтичного концерну AstraZeneca. До вчених, що працювали над вакциною, належать дослідники Інституту Дженнера та Оксфордської групи вакцин.
Як працює препарат AstraZeneca?
У цьому випадку йдеться про так звану векторну вакцину. Вона, за даними німецького Інституту імені Пауля Ерліха (PEI), базується на вірусі застуди шимпанзе, який є безпечним для людей. Так звані застудні віруси з родини аденовірусів модифікуються таким чином, що вони містять ген із невеликою ділянкою геному SARS-CoV-2 - "модифікація" виробляє оптимізований поверхневий білок коронавірусу, відомий також як спайковий білок.
Після щеплення цей вірус потрапляє у деякі людські клітини, що починають використовувати ген для створення спайкового білка. Імунна система розпізнає його як чужорідний елемент та починає виробляти у якості захисної реакції антитіла та Т-клітини, які у ідеальному випадку здатні захистити від інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.
