Відмова пацієнту в призначенні антибіотика
Людський організм — складна система, функціонування якої за нормального та патологічних станів лікарі вивчають довгі шість років у вищих навчальних закладах, декілька років в інтернатурі, а потім постійно в рамках безперервного підвищення рівня знань. Упродовж навчання лікарі навчаються відокремлювати основні та додаткові фактори розвитку хвороб, оцінювати ризики для здоров’я пацієнта та розвитку ускладнень, вирішувати проблеми з мінімальним втручанням для підтримки балансу здоров’я людини.
У Клятві лікаря, які дають усі випускники вищих навчальних медичних закладів України, зазначено, що всі знання, сили та вміння віддавати справі охорони й поліпшення здоров’я людини, лікуванню й запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.
Тож, у випадках не призначення антибіотиків, лікарі не «відмовляють» пацієнту, а насамперед не призначають від самого початку неправильного та неефективного лікування, яке може призвести до негативних наслідків, як для самого пацієнта, так і для системи охорони здоров’я загалом. І це насамперед рішення, яке базується на професійному досвіді, затверджених нормативно-правових документах (стандартах лікування), рекомендаціях національних і міжнародних організацій, які працюють у сфері охорони здоров’я, а не на особистих бажаннях і мотивах
