Як працює надання ментальної допомоги в сімейного лікаря. Пояснює лікарка Катерина Поштарук.
З початку повномасштабної війни ментальний стан українців значно погіршився. Щоб ментальна допомога стала максимально доступною для кожного, в Програму медгарантій було додано пакет “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги”. А лікарі пройшли спеціальну підготовку за системою mhGAP (Mental Health Gap Action Programme).
Як сімейні лікарі використовують на практиці отримані навички з ментальної допомоги, пояснює у відеоролику НСЗУ Катерина Поштарук – сімейна лікарка, заступниця директора ЦПМСД № 1 Дніпровського району м. Києва, тренерка програми mhGAP.
“Коли пацієнт приходить на прийом до лікаря, то під час збору його причин, з якими він звернувся, лікар може з'ясувати, що, можливо, потрібно його провести скринінг з приводу психічного здоров'я. Тоді лікар задає питання з посібниками mhGAP і проводить відповідний скринінг, використовуючи алгоритм.
Лікар запитує, які саме скарги в нього є, уточнює, скільки часу триває тривога, які є симптоми, чи це впливає на його життя. І, наприклад, якщо є симптоми, схоже на депресію – відкриваємо посібництво mhGAP. Головний алгоритм: визначаємо, чи є визначені симптоми, які підходять під цим діагнозом. Якщо ми з'ясовуємо, що у пацієнта, наприклад, є численні стійкі симптоми у сфері фізичного здоров'я без явної причини: брак сил, втома, порушення сну, постійний сум, пригнічений настрій, втрата інтересу і почуття задоволення, то переходимо до розділу “Депресія” і вже разом з пацієнтом оцінюємо, чи справді ті симптоми, які в нього є, підходять під цей діагноз. А можливо нема депресії і пацієнт просто потребує психосоціальних втручань і психоосвіти”, – розповідає Катерина Поштарук.
Настанова mhGAP пропонує медичним працівникам протоколи діагностики та ведення поширених ментальних розладів і ще важливі інструменти для роботи.
Програма навчає надавати допомогу пацієнтам із поширеними зараз симптомами: депресія, гостра реакція на стрес, тривога, посттравматичний стресовий розлад, суїцидальна поведінка, розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин, інші скарги на стан ментального здоровʼя. А також ефективно комунікувати з пацієнтом та його близькими. Оцінювати пріоритетні розлади. Вести такі розлади, якщо вони легкого або помірного ступеня тяжкості, а пацієнт не хоче йти до вузького спеціаліста - психіатра, психотерапевта, психолога. Також направляти до спеціалістів та відповідних служб (наприклад соціальних служб, реабілітаційних центрів тощо).
Після проходження навчання лікар-спеціаліст не стає психологом та психіатром: якщо він бачить, що ситуація — поза межами компетенції первинної ланки, він направляє пацієнта до вузьких спеціалістів.
Пройшовши навчання за mhGAP, фахівці сімейної медицини отримують можливість надавати медичні послуги в рамках пакета Програми медичних гарантій з надання психологічної допомоги на первинному рівні”.
Курс “Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP” доступний на сайті Академії НСЗУ:
- Рівень 1: https://cutt.ly/1wU2gZkY
- Рівень 2: https://cutt.ly/cwU2huz2
Онлайн-курс був розроблений групою фахівців із психічного здоров’я та загальної практики – сімейної медицини з досвідом роботи з Програмою mhGAP, за загальної координації Академії НСЗУ, експертної підтримки ВООЗ та керівництва МОЗ України. Також у розробці курсу взяли участь фахівці ГО "Академія Сімейної Медицини України", Центру психічного здоровʼя та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України та UNICEF.
