24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом.
Щороку весь світ відзначає Міжнародний день боротьби з туберкульозом, в Україні відомий як Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом. Історично дата 24 березня пов’язана з фактом відкриття збудника. У 1882 році у цей день німецький вчений Роберт Кох оголосив про свій тріумф: після тривалих пошуків оптимальних методик виявив збудника, який по праву було названо бацилою Коха. Сьогодні ця бактерія відома під назвою мікобактерія туберкульозу.
У 2024 році Україна проводить акції до Дня боротьби з туберкульозом під гаслом «Так! Ми можемо подолати туберкульоз».
Туберкульоз у світі:
Туберкульоз не перестає бути актуальним, адже залишається одним з перших у списку причин смерті від інфекційних хвороб у світі. Зокрема, у 2022 році він займав у цьому рейтингу друге місце після COVID-19: в усьому світі ТБ спричинив приблизно 1,3 мільйона смертей, у тому числі 167 000 людей з ВІЛ.
Більше 10 мільйонів людей щороку захворюють на туберкульоз. Рівень захворюваності цією недугою (нові випадки на 100 тис. населення за рік) зріс на 3,9%. У світі спостерігалося значне відновлення виявлення ТБ у 2022 році, після двох років збоїв, пов’язаних з COVID-19.
Туберкульоз в Україні:
На епідситуацію з туберкульозу в Україні, окрім дворічної епідемії COVID-19, надзвичайно негативно вплинула збройна агресія рф. Міграція українців сягає мільйонів. А це ризики контактування з невідомим, невиявленим туберкульозом. Якщо в 2022 році вплив війни пом’якшувало ще відносне благополуччя 2021 року, то у 2023 році в повній мірі проявилася вся негативна тенденція і наслідки поточної ситуації в країні.
За рівнем захворюваності на туберкульоз Україна займає 4 місце в Європейському регіоні. За оцінками експертів, існують ризики суттєвого підвищення рівня захворюваності на туберкульоз, що спостерігається за підсумками аналізу ситуації за 2023 рік. В цілому по країні показник захворюваності на туберкульоз склав 48,4 на 100 тисяч населення. Загалом, якщо у 2021 відмічалось зростання захворюваності на туберкульоз на 4,3%, у 2022 році – на 2,5%, то у 2023 році спостерігаємо зростання на 7,3%. Показник захворюваності на туберкульоз серед дітей 0-14 років склав 10,4 на 100 тисяч дитячого населення (+40%), а серед підлітків - 16,0 на 100 тисяч підліткового населення (+55%).
Туберкульоз у Вінницькій області:
У 2023 році на території Вінницької області зареєстровано 797 нових випадків туберкульозу (вперше діагностовані та рецидиви) проти 665 у 2022-му (+132 випадки).
Рис. 1 Кількість нових випадків ТБ, абс. кількість
Первинна захворюваність туберкульозом зросла з 44,2 до 53,0 на 100 тис.нас. (+19,9%).
Рис.2 Первинна захворюваність на ТБ (ВДТБ+РТБ), на 100 тис.нас.
Виявлено туберкульоз у 10 дітей та 6 підлітків (2022 рік: 12 дітей та 6 підлітків).
Рис.3. Захворюваність на ТБ дітей 0-17 років, на 100 тис. дитячого населення
Можливості виявлення туберкульозу у Вінницькій області:
Для проходження діагностики туберкульозу потрібно звернутись до свого сімейного лікаря. Для попередньої оцінки вам запропонують пройти скринінгове анкетування: для дорослих - 14 питань в анкеті для дорослих та 13 питань – для дітей. Самостійно оцінити потребу обстеження на туберкульоз можна, набравши в пошукових системах «Скринінгова анкета на ТБ».
Разом з сімейним лікарем Ви зможете оцінити свої ризики до захворювання, а в разі потреби Ваш лікар скерує Вас на рентгенологічне обстеження органів грудної клітини. Якщо у Вас нема симптомів, схожих на ТБ, то скринінговою анкетою та рентген-дослідженням можна обмежитись. Якщо є симптоми, після рентген-обстеження необхідно пройти молекулярно-генетичний тест на наявність мікобактерії туберкульозу (як правило, обстежується мокротиння, серед сучасних методик – також молекулярно-генетичне дослідження фекалій у маленьких дітей, у яких ще не можливо зібрати мокротиння для аналізу).
Молекулярно-генетичне дослідження надзвичайно чутливий метод діагностики, і виявляє навіть «уламки» мікобактерії. У Вінницькій області є 10 лабораторій, які здійснюють молекулярно-генетичну детекцію туберкульозу: апарати працюють у кожній з районних лікарень: Гайсинська, Жмеринська, Могилів-Подільська, Тульчинська, Хмільницька, а також у міських лікарнях Іллінців, Калинівки, Козятина, Бершаді, та в обласному клінічному фтизіопульмонологічному центрі. Обстеження здійснюється лише при наявності електронного направлення (надає фтизіатр, сімейний лікар, або лікар у стаціонарі, якщо пацієнт опинився у лікарні).
Якщо з будь-яких причин сімейного лікаря нема, до фтизіатра можна звернутись самостійно.
Якщо обстеження підтверджують туберкульоз, сімейний лікар скеровує людину до лікаря-фтизіатра. Той призначить схему лікування та визначить потребу стаціонарного лікування.
Люди, у яких підтвердився туберкульоз, можуть лікуватись або стаціонарно в фтизіопульмонологічному центрі, або ж амбулаторно, тобто без госпіталізації. У більшості випадків люди з туберкульозом можуть лікуватися амбулаторно з першого дня захворювання. Це безпечно для оточення, якщо так визначає лікар. І так, це лікування буде ефективним. Переважна більшість випадків туберкульозу не потребує тривалого стаціонарного лікування. Пацієнти починають лікуватися амбулаторно, тобто вдома, коли в їхньому мокротинні збудник туберкульозу не виявляється або припиняє виділятись після 2-3 тижнів від початку лікування. Така людина більше не є заразною для навколишніх, хоча лікування ще триває. Амбулаторне лікування у більшості випадків веде сімейний лікар, інколи - фтизіатр. До фтизіатра необхідно навідатись у певні терміни, щоб пройти лабораторний контроль якості лікування. Сімейний лікар супроводжує пацієнта протягом усього лікування: безоплатно видає необхідні антимікобактеріальні препарати, які отримує від обалсного фтизіопульмонологічного центру, призначає аналізи для відстеження успішності лікування, а також відстежує можливі побічні реакції на терапію.
До груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:
- діти й дорослі, які контактували з хворим на туберкульоз;
- діти й дорослі, які живуть з ВІЛ;
- люди, які працюють чи працювали на виробництві з впливом діоксиду кремнію (головно шахтарі та працівники металургійної галузі – зараз достатньо людей з числа внутрішньо перемішених мають досвід роботи у цих галузях, та, відповідно, мають вищі ризики захворіти на ТБ);
- люди, які перебувають в ізоляторі тимчасового утримання, узяті під варту, у місцях позбавлення волі; люди, які звільнилися із місць позбавлення волі; персонал цих закладів;
- медичні працівники;
- люди з уперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від ТБ (наприклад, сюди можна включити перехворілих важкими формами ковіду, у яких залишились після цього фіброзні зміни в легенях, які видно при рентгенологічному обстеженні);
- люди із захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, імуносупресивна терапія, терапія інгібітором ФНП-α (наприклад, при ревматоїдному артриті призначають інгібітори ФНП-α);
- люди, зловживають алкоголем (в області – це 15% від захворілих на ТБ) чи вживають наркотики (не більше 2% від захворілих на ТБ), які курять (серед захворілих не менше 50% курців);
- мігранти, зокрема внутрішньо переміщені особи (захворіли у 2023 році 46 людей із статусом ВПО, тоді як у 2022 - 31);
- військовослужбовці;
- люди, які раніше лікувалися від ТБ: найвищі ризики повторного епізоду захворювання мають впродовж 2-3 років;
- люди із пневмонією з затяжним перебігом, ексудативними та сухими плевритами, із хронічними респіраторними захворюваннями;
- люди з дефіцитом харчування або з індексом маси тіла ≤ 18;
- люди з гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
- люди із хронічною нирковою недостатністю;
- люди старші 60 років;
- вагітні та жінки впродовж 3 місяців після пологів;
- люди, які перебувають у психоневрологічних диспансерах;
- люди, які перебувають за межею бідності;
- люди без визначеного місця проживання; люди, які живуть у притулках/шелтерах.
