Стрес та його вплив на життя.
Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні – так званий стресор.
Неспецифічність реакції означає, що різні стресори викликають у різних людей одні й ті самі нейрогуморальні та морфологічні зміни. Реакція з боку нейроендокринної системи полягає у викиді в кров гормонів стресу – кортизолу і катехоламінів.
Реакція на стрес подібна у всіх живих організмів на планеті, і людина не є виключенням. Після впливу фізичних чи психоемоційних стресорів виникає давня форма стрес-відповіді, яка включає реакції «бій, біжи, завмри». Давній механізм адаптації до стресу включає певні зміни в роботі органів та систем:
зміна частоти серцевих скорочень та підвищення артеріального тиску обумовлюють збільшення притоку крові до головного мозку, допомагають швидше приймати рішення;
підвищення глюкози в крові сприяє забезпеченню енергією м’язів;
перерозподіл крові від органів травлення до м’язів надає можливість швидко втікати від ворога та забезпечує м’язи силою у боротьбі;
підвищення згортання крові попереджає крововтрату з отриманих ран.
Отже, природа потурбувалась про виживання організму в стресових умовах за рахунок реакції «fight or flight» («бий або біжи»), проте людина в процесі еволюції втратила можливість повною мірою цим користуватись, тому реакція на стрес може бути потенційно шкідливою, навіть смертельною. Наприклад, різке підвищення артеріального тиску або згортання крові може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту, часте та тривале підвищення рівню глюкози в крові – до розвитку цукрового діабету, а погіршення кровопостачання шлунку – до утворення виразки.
У відповідь на вплив стресора може бути «адекватна реакція» – збудження, неспокій, відчуття тривоги та страху, підвищення рухової активності та толерантності до болю, – або «неадекватна реакція» – порушення сну, втрата апетиту, зниження лібідо, розвиток депресії, панічні атаки. При виникненні «неадекватної реакції» варто звертатись за допомогою до спеціалістів з психічного здоров’я; часто лише лікар може виявити загрозливі симптоми і вирішити, чи пацієнту потрібно призначити медикаментозну терапію.
Висока стресостійкість – запорука глибокого, повноцінного сну, який є важливою складовою міцного здоров`я й молодості і профілактикою багатьох захворювань. Самоконтроль та позитивний настрій допоможуть впоратись зі стресом. Як тільки ви відчуваєте нервову напругу, проаналізуйте свій стан і спробуйте привести його в норму:
налагодити нормальне дихання,
направити потік думок в раціональне русло.
Аутотренінг зменшить рівень стресу і навчить протистояти йому. Зокрема надзвичайно ефективними є вправи для дихання. Пропонуємо вам виконати просту й коротку дихальну вправу: «Усвідомлення дихання».
Зручно сядьте і розташуйте своє тіло так, щоб воно відчувало надійну опору. Очі можуть бути заплющеними, розплющеними чи злегка приплющеними, погляд розслаблений, розфокусований. Зверніть увагу на дихання: повітря вдихайте через ніс і повільно видихайте через рот... Зверніть увагу на думки й почуття, на тілесні відчуття, які виникають... Ви можете подумати про невиконане завдання або про обід, відчуваючи бурчання в животі... Можете відчути задоволення від того, що просто сидите тут… Зверніть увагу на ваші думки, почуття й відчуття... Подумки назвіть їх – і знов поверніть свою увагу до дихання, відчуйте, як ви повільно вдихаєте повітря через ніс і видихаєте через рот... Продовжуйте цей процес дихання і спостереження протягом декількох хвилин.
Коли ви будете готові, розплющте очі і «поверніться» до кімнати
